Василь Симоненко — одна з найзначніших постатей покоління «шістдесятників» в українській літературі.
Олесь Гончар назвав Симоненка «витязем молодої української поезії», Василь Захарченко — «поетом з горніх Шевченкових долин». Василь Стус говорив так: «…На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».
До цієї збірки кращих творів поета увійшли, зокрема, поезії «Лебеді материнства» і «Ти знаєш, що ти людина» — це програмні твори Василя Симоненка, які містять роздуми щодо людської сутності та про любов до України. Основний лейтмотив цих віршів полягає в тому, що людина не може обирати Батьківщину, вона також повинна відчувати свою значущість і радіти моментам життя, адже завтра світ належатиме іншим людям.
Поезії «Задивляюсь у твої зіниці» та «Я…»— це вилита у рядки щира любов до України і філософські роздуми над людською індивідуальністю. Ліричний герой стверджує свої життєві пріоритети: патріотизм, чесність і гідність.
«Цар Плаксій та Лоскотон» — віршована феєрія, веселий, жартівливий тон, суміжне римування в якій роблять поезію надзвичайно легкою для сприйняття і запам'ятовування. Промовисті імена та назви інтригують, а дотепний гумор — приємно розважить юних читачів.
Зміст:
Задивляюсь у твої зіниці…
Лебеді материнства
Ти знаєш, що ти — людина
Цар Плаксій та Лоскотон
Я…
Баба Онися
Бенкет на току
Білі привиди
Весілля Опанаса Крокви
Вино з троянд
Вино з троянд (збірка)
Він заважав їй спати
Вона прийшла
Гей, нові Колумби й Магеллани
Грудочка землі
Де зараз ви, кати мого народу?
Дід умер
Дума про діда
Дума про щастя
Є в коханні і будні, і свята…
Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок…
Задивляюсь у твої зіниці…
Засівна
Злодій
Ікс плюс Ігрек