«Ніч лагідна» — багато в чому автобіографічний роман, який сам Фіцджеральд називав своїм улюбленим твором, а багато критиків оцінили вище за «Великого Гетсбі».
Цей роман — історія непростих взаємин юної американської актриси Розмері, молодого талановитого лікаря-психіатра Діка Дайвера та його дружини Ніколь, чия хвороба — відлуння драми самого Фіцджеральда (його дружина Зельда страждала на шизофренію).
Це роман про любов, пристрасть, бажання зберегти шлюб, розпач і самообман, в якому за долею окремих героїв проглядається образ цілої епохи. Фіцджеральд планував традиційно описати епоху джазу — неспокійні 20-ті роки XX століття з їхніми вечірками, марнуванням життя та любовними феєріями. Але, за словами письменника, під час роботи над текстом він зрозумів: «найдорожчій оргії в історії настав край».